У загальних рисах, озвучування ігор та схожих проектів — невдячна справа. Це якщо сильно прискіпуватися. Добре заробити там рідко вдається, а здобути популярність і схвальні відгуки — ще рідше. Потрібно бути абсолютним фанатом своєї справи, щоб позавіч пускати всі мінуси і отримувати задоволення від роботи. Для творчої людини на першому місці стоїть духовне насичення, а не гроші і популярність, як би пафосно це не звучало. Але одне іншому не заважає, а в деяких випадках і форсує. Ну, підемо по порядку.
Перше, що дратує — це всім відомий фактор „оригінал краще“. Це стосується саме локалізації. Коли чуєш/читаєш цю фразу, стає трохи шкода автора. Уявіть собі людину, яка блукає по вулиці, підходить до кожного перехожого з розумним виглядом і каже: „Вода мокра“.
Альо! Люди! Це ж самозрозуміле! Досить про це говорити, не ганьбіться. Оригінал завжди краще, тому що це ОРИГІНАЛ! Здебільшого так кажуть аби просто сказати. Але не завжди так, іноді це виправдано.
Скажімо, сам переклад (не оголосення) може відрізнятися, через що втрачається оригінальний задум авторів. Може це просто халтура, але зараз таке зустрінеш рідко. Було колись в часи піратських перекладів. Тоді просто хто швидше на ринок вийшов, той і заробив. Конкуренція, ага.
Якщо локалізацію роблять фанати, то вони в пляцок розіб’ються, але зроблять як треба. А якщо це робить велика компанія локалізаторів, то там може діяти банальна адаптація.
Чому локалізатори іноді погано адаптують? Та тому, що народець у нас різний живе. Тут можна згадати про горезвісні назви фільмів. „Міцний горішок“ дивилися? Тямите, що це неправильно? Але зате назва уособила те, що діятиметься на екрані, і люди на це йшли. Якщо заґуґлити назву цієї стрічки в інших країнах, то там ще цікавіше.
Повернімося до теми. Ну, із сотні людей ти зрозумів, про що мало йтися в конкретному місці, ну, я зрозумів, а ось ті 98 — ні. І для них ця адаптація — те, що треба, з нею вони отримують абсолютно той же досвід, як і гравці, що розуміють оригінал. Я маю на увазі емоції від проходження і вбирання сюжету.
Просто є люди, які люблять квакати лишень тому, що можуть. Ну, якщо ти такий розумний і розумієш, що ось тут не так, то навіщо ти взагалі користуєшся локалізацією? Пройди повз і насолоджуйся оригіналом, розберуться без шмаркатих.
Але то таке. Я взагалі про озвучку хотів написати. З нею просто нескінченна епопея. „Голоси гівно, оригінал краще!“ – чуємо постійно. Навряд чи хтось із таких крикунів замислювався над тим, що відбувається адаптація на зовсім іншу мову. Зі своїми особливостями, мовними зворотами, емоціями тощо. Копіюванням ніхто не займається відбувається саме адаптація. Підібрати такий же голос, як і в оригіналі, практично неможливо. По-перше — складно, а по-друге — дорого. Голос підбирається під персонажа, а не під актора який озвучував його в оригіналі. Тому що ти граєш не актором, а персонажем і чуєш саме персонажа.
Розгляньмо приклад. Повна локалізація Mass Effect 1. На неї вилили стільки гівна, що можна планету класу “С” в ньому втопити. Але ж локалізація насправді непогана. Просто вона дешева. Гроші — визначальний фактор у розробці локалізації. На другому місці — терміни. Вже так вийшло, що ці два фактори вплинули на кінцевий результат. Акторів було мало, обсяг великий, от і вийшло, що вийшло. І судячи з відео, на яких показано процес озвучення, робилося воно з аркуша. Тобто хлопцям приблизно пояснили кого і як вони повинні озвучити, хоч гра на той час вже вийшла. А для актора дуже важливо знати максимум інформації про свого персонажа. Так само вкрай важлива робота режисера. Він повинен розуміти матеріал і спрямовувати актора на шлях істинний.
Фанати Half Life 2 пам’ятають, що у цієї гри є аж дві російські локалізації. Одна від Valve, інша від Буки. Це нормальна практика коли розробник/видавець наймає на озвучення „місцевих“, які нібито знають мову. Ось такою і була перша російська локалізація Half Life 2. А все тому, що так дешевше. Через що вийшло кривувато і слабенько в емоційному плані. Пізніше вийшло оголосення вже від Буки. І навіть тоді кричали, що оригінал краще. Тобто не сам оригінал, а ось те перше російське озвучення. Навіть зараз багато хто так каже. Є в ній свій шарм, але тільки у вигляді ностальгії.
Про таке явище, як українська локалiзацiя, писати не буду. Ви або в курсi, або самi здогадаєтесь.
Гроші, гроші, навколо є самі лиш гроші. Саме через це на консолях локалізації завжди вищої якості. Там не шкода витрачати на це гроші. Пам’ятайте про це, коли в черговий раз захочете загнобити яку-небудь локалізацію. Або грайте в оригіналі, або не пукайте в калюжу.
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!